Шлях слова

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Шлях слова » Школа » Території навколо школи


Території навколо школи

Сообщений 1 страница 18 из 18

1

Тротуари та спортмайданчик школи.

2

Активна зона. Учасники: Белка, Натка, Antari. Порядок постів: Antari - Белка - Натка. Обновлюйте сторінку частіше) можливо, вас вже чекатиме пост.

3

Горизонт 9 - Житлові приміщення -> Школа - Территорія навколо школи

Антарі вийшов з машини. Ключі були на Слові. Треба дізнатись, де проходить урок в об'єкту. Тож у першу чергу підемо до директора - нехай покаже нам розклад.
Хлопець поглянув на напарницю. І не поспішай розказувати йому купу нової інформації. Буде легше, якщо він дізнається подробиці вже на базі.

Отредактировано Antari (2012-06-24 00:01:46)

4

Як завжди, я прогулююся коридорами (прогулюю нудні уроки, на яких, на мою думку, немає чого робити).
Бачу з коридору незрозумілих підозрілих людей. Хм, якісь подібні забрали професора! Взяв скейт і вискочив зі школи на повній швидкості через парадні двері! Вони почли погоню за мною! Хм, мене вони точно не поб'ють! Поїхав за школу на старий майданчик.

5

Натка скептично поглянула на Антарі. Ага, було б що йому розповідати, коли я і сама практично нічого не знаю ні про їхню базу, ні про те, яким чином ми маємо забрати дитину зі школи і при цьому адекватно пояснити, куди і для чого, не злякавши хлопчика. Вони пішли до кабінету директора. В коридорах було пусто, йшов урок. Тільки раз в одному з переходів вони побачили хлопчика років дванадцяти, що спокійно прогулювався, щось собі насвистуючи.
- Які старанні діти тут вчаться, - скептично прокоментувала Ната, кивнувши в бік малого. Хлопець, в свою чергу, озирнувся на них, окинув коротким, але уважним поглядом і вже значно швидше пішов геть.

6

Антарі озирнувся. Якраз вчасно, аби побачити лице малого.
- Це він. За ним.
Антарі кинувся за хлопцем, але той вже спустився сходами й вибіг на двір.
Прудка малеча! - Антарі вибіг за хлопчиком.
- Зачекай!

Отредактировано Antari (2012-06-24 00:25:38)

7

Я чимдуж поїхав за ріг. Уб'ю їх по-тихому! Поставив маленьку міну-детонатор, щоб збити їх спантелику. Взяв маленький швецарський ніж і пустив кров (зробив невелику рану на щоці). Скажу, що мене хотіли забрати, та побачили їх і втекли! Тим часом вибухне бомбочка і я косою їх розрубаю! 
- Ханзо! Взяв малу косу за спину.

Отредактировано Белка (2012-06-24 00:46:54)

8

- Ото швидкість! - здивувалась Ната, наздоганяючи Антарі. В обох, - подумки додала вона, - добре, що я не покинула заняття ушу...
Вони вибігли на двір за школою та побачили малого, який стояв, ніби чогось чекаючи. Ната здивовано втупилась в його лице: воно стікало кров'ю, на щоці виднівся поріз. Це коли він встиг? Невже хтось інший встиг перед нами? Хоча хто?..
Вона повернулась до напарника.
- Що будемо робити?

9

- Що будемо робити?
Чого він зупинився? Виманює? Чорт! - Хатар! - Перед хлопцем розкрився щит Слова.
Дитонатор вибухнув через секунду. - Твою ...! А я ж не знав, що хлопець володіє Словом! Оце вже цікаво.
Антарі посміхнувся. - Пограємо! Тіаран.
В лівій руці з'явився ніж, в правій - пістолет.
Хлопець кинувся всторону, стріляючи.

Отредактировано Antari (2012-06-24 00:58:34)

10

Атата! Не думав, не думав! 
Оу, пістолети, люблю пістолети. Їх двоє! Треба подумати. Хоча, кого я обманюю.
Ханзо! Тепер у мене доволі важкий пістолет ( 13 мм)! Їх двоє! Вистрілив у ліхтар, він впав у них перед ногами. Я побіг на поле біля школи. Покидав там детонатори, а сам сховався у ямі.

Отредактировано Белка (2012-06-24 01:07:33)

11

Оце діти пішли.. Ната була вдячна напарнику за швидку реакцію. А ще вона розізлилась. Як так можна? Через нерозуміння ситуації ми тут намагаємось мало не повбивати одне одного. А він же ще дитина!
- Гірісте! Ната взяла в руки пневматичний пістолет та швидко поставила його в кобуру. Малий також дістав пістолет (і як тільки тримав такий важкий в руках?) і побіг далі. Вони побігли за ним, але вже обережніше: хто зна, скільки в нього там мін... І не дарма: вже за кілька секунд їх зустріло кілька вибухів.
- Елаван!
- Хатар!

Одночасно захистились вони. Озирнулись в пошуках малого, та його ніде не було.
- Хлопче, виходь сюди, ми не бажаємо тобі зла, - спокійно сказала Ната, виходячи вперед. Якщо вийде, але знову спробує щось викинути, просто вирублю його ударом на дистанції, - вирішила дівчина.

Отредактировано Натка (2012-06-24 01:20:41)

12

- Хлопче, виходь сюди, ми не бажаємо тобі зла. - Чорт, таку забаву зупинила.
Хлопець зупинився.
Ну добре, добре. Хатар. - Пістолет та ніж щезли. - Заспокойся, друже. Я прибрав зброю. Ми нічого тобі не зробимо.
Далеко втекти він не міг, а з близька я його і словом дістану. - Ти маєш знати доктора Штоміна. Ця дівчина також була з ним знайома. Ми намагаємось його знайти.

13

Треба це перевірити. Вистрілив рикошетом  біля них, навмисне промахнувшись. Потім підняв свою кепку на палиці, щоб здавалось що це я. Бо зараз ще присплять мене з якоїсь гвинтівки... Заховався поблизу і чекаю з пістолетом і косою.

14

Біля Натки та Антарі просвистіло кілька куль. Ната напровсяк непомітно виставила щит перед ними обома, але кулі пролетіли збоку, не зачепивши їх. В тому ж місці, звідки вони були пущені, вистромилась з якоїсь ями голова... Стоп, яка ще голова. Боги, за що це мені?.. Ната з усіх сил старалась стримати сміх, і тільки мовчки трясучись від нього дивилась на палицю, на яку була одягнута кепка. Антарі не втримався і пирхнув. Почалось. Вони обоє стояли, заливаючись сміхом, не в силах зупинитись. Нарешті Ната спромоглась щось вимовити, і повільно пішла в сторону хлопця.
- Не бійся, ми правда нічого не зробимо тобі. Слава був і залишається моїм найкращим другом, і я просто хочу його знайти. Можливо, ти зможеш допомогти в цьому. Будь ласка, виходь до нас.

15

Давай, вилазь, малеча! - Антарі стримував сміх. Кепка на палці його і справді розсмішила.
Давай, сидячи там багато не навоюєш. І сховай нарешті зброю, бо порішиш когось.
Юнак також повільно пішов до позиції хлопця. Потім зупинився.
Чуєш? Якби ми хотіли тебе вбити, то вже зробили б це.

16

Я їх чую! Я їм повірив. Та й вирішив побавитись! Дістав зошит з портфеля, вирвав сторінку і зробив літачка. Написав на ньому, щоб потім повернули мені кепку і запитав, чому за мною прийшли. І ще написав, що мені потрібно у школу, що вони мене там знайдуть. Кинув літачок у гору і побіг до школи.

17

Малий вийшов зі "схованки" і запустив у їхній бік паперовий літачок. Антарі обережно спіймав його, а Ната швидко побігла до хлопчика. На щастя, він більше не стріляв та не кидав мін, тому вона наздогнала його. Напевно, він просто не очікував цього, тому що здивовано обернувся через плече та мало не впав. Це вже стало несподіванкою для Нати, тому, щоб той бува не зламав собі шию, вона автоматично крикнула: Елаван!
І ось, хлопець вже в неї на Слові.

18

Як швидко це закінчилось, - здивовано подумала вона, - і активний же малий, щоб його...
Вона взяла з палиці кепку та повернулась до Антарі, який тримав в руках розгорнутий лист-літачок.
- Ну що, повертаємось на базу?
- Так, куди ж ще. До речі, добре зреагувала, - додав він після короткої паузи.
- Дякую, - всміхнулась Ната. А що, не така і погана робота. Заодно реакцію покращу.
Вже коли вони сіли в машину, вона задумалась і додала:
- Знаєш, я дуже хочу знайти В'ячеслава і переживаю за нього. Але в цьому всьому є один плюс.
- Який же? - здивовано поглянув на неї Антарі.
- Вперше я можу вільно використовувати Слово. І мені це подобається.
Хлопець розуміюче всміхнувся та завів двигуна. Вони поїхали на базу.

Території навколо школи » Горизонт 9 » Житлові приміщення

Активна зона закрита.


Вы здесь » Шлях слова » Школа » Території навколо школи


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно