- Якщо хочеш - можеш взяти щось випити на столі. Там має бути і сік.
Тільки почувши це, Ната зрозуміла, на скільки хоче пити. Очевидно, вже давно, але вона так міцно замислилась, що навіть не помітила. Підійшла до столу, на який вказав Антарі і налила собі склянку соку. Ммм, смачно... Цікаво, що далі? Вони приставлять охорону до малого? Чи закриють в камері? І для чого він їм взагалі, йому ж 12 років. Хоча, судячи по тому, як він поводиться, з ним теж не все так просто.
- Дякую за сік, - сказала Ната та подивилась на Антарі, який вже встав.
- Треба доповісти Полковнику. Хоча, нам все одно доведеться пильно стежити за хлопчиком, коли ти його випустиш.
- Я саме думала про це. Він такий войовничий, точно не захоче сидіти на місці.
- І що, є пропозиції?
- Та ні, я ж не знаю ваших можливостей.. Але думаю, для початку необхідно переконати його в тому, що ми не вороги. Або зацікавити чимось, щоб він не поривався втекти постійно.
Антарі уважно подивився на дівчину.
- Ідемо. У Полковника вирішимо, що будемо робити.

Горизонт 9 » Житлові приміщення » Кабінет Полковника

Доброї ночі, - сказав Антарі та зайшов у свою кімнату. Натка та Гіас перезирнулись та зробили те ж саме. Планування кімнати, очевидно, було однакове у всіх трьох. Досить простора кімната, гарний письмовий стіл, велике ліжко, шафа, крісло.. В кутку кімнати стояв невеликий бар, з іншого боку були двері у ванну кімнату. Майже звичайна однокімнатна квартира, тільки кухні не було.
Цікаво тільки, де тут схованка чи сейф.. І, звісно, жучки та камери. , - Ната, прогулючись по кімнаті та уважно розглядаючи її, все ж не помітила нічого такого. Але була більш ніж впевнена, що вони тут є.
Можливо, потім запитаю в Антарі. Цікаво ж. Нехай про всі він не скаже, але хоч про деякі, щоб зрозуміти саму систему їх встановлювання..
Ната подумала, чого хоче більше: повечеряти чи прийняти ванну. Зрештою, вирішила обійтись душем, тому поки їжу ще не принесли, швидко пішла у ванну кімнату. Але щойно струмені теплої води потрапили на її тіло, дівчина забула і про їжу, і про втому. Хвилин десять вона просто стояла і насолоджувалась тим, як вода очищає її тіло, а разом з тим впорядковує думки. В голові складалась досить таки цікава картина подій.
Отже, так. Якщо почати з моменту, коли ми виявили, що я володію словом.. Десь через два місяці після цього його перевели в Горизонт 4, наскільки я зрозуміла. А стара лабораторія тоді вже була пустою, очевидно просто як прикриття. Що ж, це мене не дивує. Полковник сказав "через 2 місяці".. Якраз, коли я поїхала. Мене не було три місяці, хоча мала я бути там на два тижні менше. І в мене не вкладається в голові, як могли в посольстві так по-ідіотськи наплутати з візою. Хіба.. Якщо це було сплановано?.. Але ким, і для чого? Щоб затримати мої пошуки Штоміна, чи навпаки, щоб вберегти мене від його долі? З цим обов"язково треба розібратись. Далі.. Забрали його явно серйозні люди.. Раз змогли викрасти з бази не лише його, а ще й деякі результати досліджень. Хоча, всіх результатів не має ніхто, та й іншим вони видадуться надто абсурдними.. Краще поки що навіть не думати про ті наші експерименти. Але якщо ситуація буде критична, то доведеться скористатись своїми знаннями. Хоч і страшно. Добре, ідемо далі. Ось його забрали, і ось повертаюсь я. Він не лишив практично ніяких підказок. Доступ до його досліджень я матиму обмежений, але мені вистачить, не дарма ж я стільки допомагала з ними. Можливо, я знайду підказку в них...
В голові у Нати вже вибудувався мінімальний план дій. Спочатку її перевірять на те, чи вона не ворог. Це зрозуміло. Напевно, ще будуть якісь тренування. Вона була не проти, заодно покращить свої навички. Поза базою їй необхідно було якимось чином повернутись на квариру, і ще раз побувати в старій лабораторії. На базі ж вона мала побачити досліди і прочитати кілька довідників про те, як вони тут взагалі ведуть справи.
Цікаво, скільки часу це все займе. Необхідно діяти швидко...
Ната вийшла з душу, накинула полотенце та пішла в кімнату. На столі вже стояла вечеря, а ще хотілось чогось випити. Але спершу... Дівчина підійшла до шафи. На щастя, в ній знайшовся халат. Одягнувши його, вона подумала, що пити самій не дуже гарно. Але після такого дня можна було трохи відійти від правил. В барі вона знайшла трохи сливового вина, налила собі третину склянки та почала вечірню трапезу. Діставши ноут, переглянула останні новини, та не натрапивши на щось цікаве, забрала його назад на Слово. Було спекотно, але у вікно періодично вривався приємний літній вітерець. Ната лягла на ліжко, і заснула, навіть не розстеливши постіль.
Прокинулась вона від того, що хтось уважно роздивлявся її, стоячи біля дверей.