Ось і він. Як завжди, зранку ще нікого нема.
Хлопець вийшов на середину майданчика.
Тіаран.
В його голові промайнув образ катани. Через секунду він вже тримав її у руках. Ножни лишились на Слові, тож, не гаячи часу хлопець зайняв бойову стійку.
Погнали.
Два удари прямих, відступ, удар з розвороту, відступ, серія колючих ударів...
Майданчик бойових мистецтв
Сообщений 1 страница 4 из 4
Поделиться12012-06-20 01:39:31
Поделиться22012-06-20 01:58:37
Хлопець стрибав вперед-назад із заплющенними очима. Навколо нього було повно невидимих супротивників. Саме таку тактику тренування, тримаючи у голові багатьох ворогів і передбачаючи їх дії, він зазвичай обирав. Сонце вже було високо, на небі не було ні хмаринки. Навіть легкий вітер не приносив прохолоди. Жарко, занадто жарко...
Поделиться32012-06-20 02:04:56
Так, ще два, тепер один ззаду, удар туди, припасти до землі і випадом дістати ноги противника справа.
Віччувши себе виснаженим, хлопець зупинився.
Бісове сонце! Це ж треба влаштувати таку спеку...
Хлопець подивився на годинник у телефоні. Побачене його втішило.
Встигну ще трохи потренуватись і завернути до їдальні. Полковник казав, що на сьогодні буде завдання, тож тягнути не слід.
Перехопивши меча зручніше, хлопець продовжив.
Поделиться42012-06-21 01:50:40
Схоже, вже пройшла вічність.
Спека давалась у знаки. Тренуватись тут зараз було вкрай важко. Йти у їдальню було рано, та і бажання не було.
Піду через ліс. Може тінь та свіже повітря допоможуть перевести дух.
Хатар. - Меч пропав з рук хлопця.
Треба було хахопити із собою води.
Майданчик бойових мистецтв -> Горизонт 9 - Ліси